Тема роботи:

Обслуговування викликів комутаційною системою і вивчення видів втрат.

Мета роботи:

Ознайомитися з основними параметрами якості обслуго­ву­вання викликів комутаційною системою з втратами і вивчити основні види втрат.

Послідовність виконання роботи

1. Студент перед початком лабораторної роботи ознайомлюється з те­мою, метою і теоретичними відомостями до лабораторної роботи, пише коротку підготовку, яка містить опис алгоритму обслуговування викликів з явними втратами і перелік видів втрат.

2. Кожен студент отримує індивідуальне завдання, яке містить:

Tm – сумарний час моделювання, виражений в годинах;

Т – середню тривалість одного виклику, с;

с – середню кількість викликів одного абонента за одиницю часу, викл./год.;

N – кількість джерел викликів;

Y – середню інтенсивність навантаження, яка визначається за формулою Y=NcT, Ерл.

3. Виконати програму ОК_lab2.exe, в основному діалоговому вікні якої вибрати пункт – «вивчення видів втрат». У діалоговому вікні ввести вихідні дані згідно з своїм варіантом.

Ввести кількість ліній, які обслуговуватимуть задане навантаження і натиснути кнопку «Starting …».

4. Після виконання цього кроку на екрані ми отримали такі результати:

а) Розподіл Пуассона – теоретичний розподіл, побудований за формулою

,

де λ – інтенсивність надходження викликів (параметр потоку) від N абонентів протягом години,

t=T – інтервал спостереження, що дорівнює середній тривалості виклику, заданий вихідними даними варіанта,

p_i(t) – імовірність надходження i викликів на проміжку часу t.

b) Згенерований розподіл потоку телефонних викликів – отриманий прак­тичний розподіл імовірності надходження викликів у результаті імітаційного моделювання.

Результати а) та b) отримані для однакових параметрів λ, t, N і показані на рис. 1:

розподіл Пуассона – жовта крива,

згенерований розподіл – зелена крива.

с) Отриманий (згенерований) розподіл тривалості викликів.

Результат 1) – сумарна інтенсивність навантаження, яке надійшло на вхід комутаційної системи протягом T_m годин, обчислене як сума тривалостей зайняття всіх згенерованих викликів.

Результати 2, 3, 4 – це втрати за часом, викликами і навантаженням відповідно для заданої кількості ліній v.

5. Під час виконання лабораторної роботи, змінюючи кількість ліній v, потрібно заповнити таку таблицю:

причому діапазон зміни кількості ліній повинен охопити проміжок імовірностей втрат [0,001;0,1], тобто від 0,1 до 10 % (що відповідає середній кількості втрат реальних комутаційних систем в годину найбільшого навантаження).

Значення (v_n-v₁) > 15 (більше 15 значень кількості ліній v).

На рис. 2 покроково відображається залежність імовірності втрат за навантаженням від кількості ліній.

На рис. 3 показано часову діаграму інтенсивностей навантаження для всього періоду моделювання:

• інтенсивність поступаючого навантаження (синя крива),
• інтенсивності обслуженого навантаження (червона крива),
• інтенсивності втраченого навантаження (зелена крива).

6. Графічно зобразити результати табл. п. 5.

7. Користуючись графіком п. 6, визначити кількість ліній, за яких для за­даної інтенсивності навантаження втрати за навантаженням будуть близькими до 1 %.

8. Зробити загальні висновки до лабораторної роботи.

Контрольні запитання

1. Що таке потік телефонних викликів?
2. Якими характеристиками можна описати потік телефонних викликів.
3. Що таке одне годино-зайняття?
4. Що таке інтенсивність навантаження, і в чому вона вимірюється?
5. Що таке втрати комутаційної системи?
6. Які ви знаєте види втрат ?
7. Які ви знаєте види навантаження?
8. Що таке обслужене навантаження?
9. Що таке година найбільшого навантаження?
10. Перерахуйте і коротко охарактеризуйте дисципліни обслуговування викликів.