Якість обслуговування викликів, що надходять, характеризується можли­вістю встановлення з’єднання чи тривалістю очікування з’єднання.

Втрати – частина навантаження, що надходить, але не обслуговується через зайнятість обслуговуючих пристроїв.

З точки зору втрат розрізняють такі види комутаційних систем:

• комутаційні системи без втрат;
• комутаційні системи з втратами;
• комутаційні системи з очікуванням.

Втрати вимірюються у відсотках або в проміле [0,1 %] і розраховуються як відношення втраченого навантаження R до навантаження, що надходить Z.

У системах телефонної комутації використовуються дві основні дисцип­ліни обслуговування телефонних викликів: без втрат і з втратами.

При обслуговуванні без втрат всім викликам, що надходять, одразу надається потрібне з’єднання.

Реальні комутаційні системи здебільшого за економічними показниками проектуються в режимі з втратами повідомлень.

Розрізняють явні і умовні втрати телефонного навантаження.

При обслуговуванні телефонних викликів з явними втратами виклик і зв’язане з ним навантаження у разі отримання відмови в негайному встановленні з’єднання повністю втрачається і більше на обслуговування не надходить.

При обслуговуванні з умовними втратами виклик, який надходить під час зайнятості з’єднувальних шляхів в комутаційній системі, не втрачається, а затримується лише момент початку його обслуговування.

За способом обслуговування затриманих викликів розрізняють обслуго­вування з очікуванням і з повторними викликами.

При обслуговуванні з очікуванням затримані виклики ставляться в чергу і обслуговуються відповідно до звільнення з’єднувальних шляхів ("пасивне" очікування).

При обслуговуванні з повторними викликами виклики, які надійшли під час зайнятості з’єднувальних шляхів, повторюються через випадкові або фіксо­вані проміжки часу до отримання потрібного з’єднання ("активна" черга).

Використовуються також комбіновані способи обслуговування.

Для оцінювання якості обслуговування телефонних викликів КС з явни­ми втратами використовують один з трьох видів втрат :

• втрати за викликами;
• втрати за часом;
• втрати за навантаженням.

Втрати є випадковою величиною і при розрахунках частіше оперують з їх першими моментами – імовірністю втрат.

Імовірнисть втрат за викликами p_в є відношення математичного очі­ку­вання кількості втрачених і загальної кількості викликів, які надійшли, за певний проміжок часу, а для стаціонарного потоку – відношення їх інтен­сивностей, тобто p_в – це частка викликів, обслуговування яких закінчилося відмовою у встановленні з’єднання:

Імовірність втрат за часом р_t є відношення проміжку часу, протягом якого телефонний виклик не можна обслуговувати, до величини всього контрольного часу, тобто р_t – це імовірність зайняття всіх доступних цьому джерелу з’єднувальних шляхів.

Імовірність втрат за навантаженням p_н є відношення втраченого на­вантаження до навантаження, яке надійшло за розглянутий проміжок часу, або відношення їх інтенсивностей для стаціонарних потоків:

Для простого потоку викликів всі три види втрат збігаються.